Достойна промова шейха Мансура на “суді”

22 июня 1791 года шейх Мансур, возглавлявший национально-освободительную борьбу северокавказских народов против Российской империи, в бессознательном состоянии попал в плен во время осады русскими войсками причерноморской крепости Анапа. Вскоре российские колонизаторы устроили судилище над великим сыном чеченского народа, предлагая ему свободу в обмен на «раскаяние».

Шейх Мансур отверг все предложения орків и был заключен в Шлиссельбургскую крепость, где и закончил свои дни 13 апреля 1794 года, в 29-летнем возрасте.

Шейх Мансур – одна з небагатьох історичних постатей в історії Чеченії, яка викликає загальне захоплення.

НИНІШНЯ ЧЕЧЕНСЬКА ВЛАДА СТРАШЕННО БОЇТЬСЯ ПОПУЛЯРНОСТІ ЙОГО ІМЕНІ

Особливий жах відчувають кадирівці зараз в Україні. Намагаючись допомогати русні, вони гидні лише виконувати розстріли орків-дезертирів і знущатись над полоненими, створювати насилля над жінками і дітьми. В той час самі вони стабільно стають добривом в нашому черноземі. Бійці батальону ім. Шейха Мансура в цьому їм дуже сприяють.

Ім’я “Мансур” залишається затребуваним серед молодих батьків, книги або статті про нього нарозхват у населення, про нього складають пісні та пишуть вірші, його вигаданий портрет, написаний у 90-х роках ХХ століття, можна побачити в багатьох будинках, на машинах тощо.  

Шейха Мансура не треба соромитися владі у Грозному, їм слід було б пишатися так само, як це робить весь чеченський народ та інші народи Північного Кавказу.

 

Також радимо вашій увазі: